За інформацією: Суспільне Чернівці.
Леонід Житарь. Суспільне Чернівці
За словами Леоніда, перша зміна у нього розпочиналася о 5:00. Він з колегами їхав на чотирьох-п'яти автівках понад 30 кілометрів, забирали робітників і відвозили на ліквідацію наслідків.
"Попереду йшов дослідник зі спектрометром бета- й гамма-випромінювання. Він перевіряв усе довкола й визначав, скільки часу можна перебувати на тій території: десь — дві хвилини, десь — п’ять. Працівники забирали все забруднене, завантажували до автівок і залишали зону. Потім переодягалися, милися — і ми знову везли їх до блокпосту «Діброва». Звідти вже «Уралом» їх відвозили до частини, де вони проживали", – каже Житарь.
З Чернівців було семеро ліквідаторів
Леонід жив в покинутому будинку — їх було шестеро хлопців і командир із Чернівців. Пізніше їхній загін відправили працювати в села. Одне з них — село Журба, вони їздили туди знешкоджувати все, що було заражене, також мили хати.
"Людей уже евакуювали — села були порожні. Наш загін ходив зі спектрометром, перевіряв, що підлягає очищенню, а що ні. Те, що не можна було відмити, потрібно було знищити — завантажували в автівки й везли на кладовище. Там танком із великою лопатою копали траншеї. Ґрунт був піщаний, тож копати глибше, ніж на чотири–п’ять метрів не могли — далі вже була вода", – розповідає Житарь.
Усе, що було заражене, Леонід допомагав вивозити у траншеї, потім бульдозер засипав землею й встановлювали табличку: «Радіаційна зона». У лісі, в радіусі 30 кілометрів були повсюди такі могильники.
"Ми працювали там кілька місяців — з травня до кінця червня. Два місяці провели в тих селах. Згодом загін розділили навпіл: одна частина залишилася там, а нас, іншу частину, відправили до Білорусі — в Гомельську область. Спочатку, коли ми туди приїхали, наші дослідники чотири дні, а може й тиждень, перевіряли, чи є забруднення в закритих селах", – каже Леонід Житарь.
Грамота Леоніда Житаря за виконання завдань в Чорнобилі. Суспільне Чернівці
У Білорусі Леонід пробув тиждень. Він каже, що увесь час їм доводилося ходити у спецформі, тоді була сильна спека. Внаслідок цього у нього на руках з’явилися плями. Після цього він потрапив до військового шпиталю й провів там понад тиждень.
"У Білорусі зазвичай в родинах було по четверо–шестеро дітей — і ті діти бавилися в піску, їли фрукти, що вродилися надзвичайно великими. А керівництво з Москви постійно повторювало: "Все гаразд, усе під контролем" — усе приховували", – каже Житарь.
Два місяці пробув на ЧАЕС
Леонід Житарь квітень і травень 1988 року перебував на самій станції. Решту часу працював у закритих селах та в Білорусі. Загалом — 141 день.
"Офіцери перебували по 60 днів, тобто два місяці. А нас вони називали партизанами — мали перебувати там шість місяців, тобто 180 днів. Бо ми були "залізними", а вони — "дерев’яними". Нас вважали витривалішими. Це було неправильно, бо кожні два місяці мала відбуватись ротація — мала приїжджати нова рота. Шість місяців — це занадто довго", – розповідає Житарь
За його словами, приїжджаючи на станцію автівкою, залишав її за воротами, а люди заходили туди працювати — він їх підвозив. На саму територію не пускали, він підвозив їх до високого паркану.
"Щоразу в мене виникали такі відчуття: стискало скроні, боліли зуби й кістки — просто нестримно боліли. І досі ці симптоми інколи з’являються. Через рік, а може й через два, у мене з’явилася пухлина: одна — менша, на потилиці, а інша — більша, на шиї. Мені зробили операцію в Чернівцях. Після того, як я повернувся звідти, мене щомісяця, а то й частіше, викликали до лікарні для обстежень, ставили крапельниці гемодезу — очищали кров", – каже Житарь.
Спочатку у Леоніда виявили кісту, а навесні 2022 року, у нього почались болі в нирках. У квітні того ж року чоловіка вперше прооперували, а через три тижні — вдруге.
Леонід Житарь з дружиною. Суспільне Чернівці
Зараз Леонід Житарь проживає в селі Мамалига разом із дружиною та займається сільським господарством.
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
Сообщение “Як приїжджав на станцію, боліли зуби й кістки”: як буковинець Житарь ліквідував наслідки аварії на ЧАЕС появились сначала на Новини Буковини | Останні новини Чернівецької області.