“Не питай, чому в нього заплакані очі” – Єрмак жертвує Зеленським напередодні політичного цунамі. Версія на основі аналізу недавніх публікацій в американських ЗМІ й не лише.
Почну здаля. Днями у Вашингтоні відбулася щорічна елітна тусовка провідних медійників США Gridiron Club Dinner. Традиційно зібрання відвідує президент США, дякує журналістам за працю. Цьогоріч і Трамп, і Венс запрошення на вечерю проігнорували, а настрій присутніх був понурим. Замість теж традиційного тоста за лідера країни келихи символічно – й не без тролингу чинного – підняли за Першу поправку Конституції США. Гарантує свободу слова, і нею ліволіберальні ЗМІ не раз витирали ноги. Сарказм в квадраті, ще й вперше за 140річну історію клубу не пили за президента.
Зате серед політиків, які вшанували Gridiron Club, була посол О.Маркарова. Дивовижно живуча на своїй посаді навіть після категоричної вимоги спікера Джонсона її відкликати (ще коли Зеленського возили на завод у Пенсильванії).
Треба ж такому збігові статися, що паралельно з прийомом у журналістів одразу кілька топових ЗМІ США вистрелили публікаціями про Зеленського винятково негативними. І ліволіберальні, й консервативні. The NYTimes, рупор демократів, колонка “Що Зеленський робитиме далі” (What Zelensky Does Next). В ній прямим текстом – розгул корупції, а Володимир нічого з тим не робить. “Добре було б, якби продемонстрував,що Україна дотримується демократичного шляху”. Наприклад, міг би відновити вибори, для початку скасувавши військовий стан. Повернути країну до нормальності… Натяк, більш, ніж прозорий.
The Blaze, близькі до республіканців, вийшли з великою нищівною публікацією: за крадівництво Зеленського цивільні та армія розплачуються життями. Його владі скоро кінець, а самому пора за грати.
The Economist, кілька днів тому, промовистий заголовок: “Зеленський – нелюбий диктатор чи популярний герой?” (Is Zelensky a disliked dictator or a popular hero?). Це лише декілька найбільш відомих перелічую, а взагалі про українську корупцію в США останнім часом пишуть багато. Раніше теж писали, але щоб ось так, з усіх прасок “внізапно”…
Пані Маркарова, креатура Єрмака, багатьох вашингтонських медійників знає особисто. Логічно припустити, що раптовий спалах уваги до Зе-корупції не обійшовся без пухких жіночих долонь – на побажання її київського боса. Не Зеленського, а реального керівника України. Вже почав готувати громадську думку на Заході про вихід Зеленського в тираж. Не без намагань сподобатися цими зусиллями Білому дому.
То вже інша справа, що Єрмака в адміністрації Трампа не розглядають як замінника його боса. “Усі корупційні схеми, пов’язані з американськими грошима Україні за роки війни, і які в нас уже дослідили, ведуть до одного й того ж прізвища – Єрмак. З цим треба щось робити,” – не на камеру підсумовує Джерело, близьке до урядової команди США. “Але наразі з ним розмовляють – як з тим з українських урядовців, з ким це взагалі можливо робити. Після того, як буде досягнуто миру, сценаріїв можливо декілька. Жоден з них не передбачає нерозслідування корупції з “пакетами допомоги” США та уникнення відповідальності причетними”.
А хто в домі на Банковій хазяїн, зрозуміло без жодних американських ЗМІ. Повідомлення на сайті президента України: “Андрій Єрмак обговорив із представниками громадянського суспільства процес перемовин щодо досягнення миру”.
З якого дива керівник офісу тре з “лідерами” суспільства про мир? Та хоч би з такого, що від перелічених нижче діячів теж залежить перебіг майбутнього транзиту влади: “На зустрічі були присутні: виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження” Олександр Сушко, директорка Центру “Нова Європа” Альона Гетьманчук, голова правління Мережі захисту національних інтересів “АНТС” Ганна Гопко, керівниця проєкту технологічного посилення Сил безпеки та оборони України Victory Drones Марія Берлінська, президентка благодійного фонду Dignitas Люба Шипович, старший аналітик фонду “Повернись живим”, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков, полковник Збройних Сил України, учасник російсько-української війни Олег Гончарук, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук”.
Вся королівська грантоїдська рать. Хоч король, взагалі-то, голий, і непринципово, яке в нього прізвище – Зеленський чи Єрмак. Просто останній виявився хитрішим.
Людмила Пустельник
The post Єрмак жертвує Зеленським appeared first on Українська газета Час.