Було зрозуміло, що він набере доволі велику кількість голосів. Але жодне опитування в Румунії не передбачало перемоги такого масштабу, жоден політолог не передбачав такого результату: у першому турі президентських виборів у Румунії в неділю, 4 травня, правий екстреміст Джордже Сіміон отримав трохи менше 41 відсотка голосів – майже вдвічі більше, ніж ліберально-прогресивний мер Бухареста Нікушор Дан, який отримав трохи менше 21 відсотка голосів.
На тлі низької явки виборців, яка становила близько 53 відсотків, Сіміон значно випередив усіх інших кандидатів майже у всіх регіонах Румунії. Результат був ще чіткішим серед румунів, які проживають за кордоном, більшість з яких проживає в Італії, Іспанії та Німеччині. Там за Сіміона проголосувало понад 60 відсотків виборців.
Це робить захоплення влади правими екстремістами в Румунії ближчим до реальності – вперше з часів диктатора Іона Антонеску під час Другої світової війни та пов’язаної з ним православної фашистської “Залізної гвардії”. Для Румунії та для Європи обрання Сіміона у другому турі виборів 18 травня 2025 року стало би серйозним поворотним моментом і політичною катастрофою: у такому разі вперше країна Європейського Союзу мала б самопроголошеного “руйнівника системи” на посаді глави держави, того, хто обіцяє “змести” румунську еліту та виступає за жорстку позицію проти ЄС та НАТО – у найважливішій країні ЄС та НАТО в Південно-Східній Європі. Окрім проросійських та антиукраїнських урядів Словаччини та Угорщини, він був би ще одним лідером у країні ЄС, який підтримує президента США Дональда Трампа, має проросійські позиції та виступає проти допомоги Україні.
В інтерв’ю DW Сіміон заявив, що виступає проти “допомоги зброєю двом сторонам”, вважаючи це “некорисним” для таких країн, як Німеччина, Франція, Румунія та Польща. “Ми повинні зупинити цю війну. Ми повинні зупинити будь-які жертви серед цивільного населення. І саме тому маємо досягти припинення вогню. Сподіваємося, що мирні ініціативи Дональда Трампа дадуть результат”, – сказав він DW.
Стримані реакції
Реакція румунських урядових кіл на цей результат поки що була стриманою. Наприклад, тимчасовий в.о. президента Іліє Боложан у день виборів говорив про “важкий період” для Румунії та про те, що “спокійні часи минули”. Інші заявляли, що прозахідна орієнтація Румунії не підлягає обговоренню. Загалом, румунська політична еліта зараз, схоже, перебуває у стані шоку. Лише Нікушор Дан, який посів друге місце та вийшов у другий тур разом із Сіміоном, застеріг від “ізоляціоністського та антизахідного курсу” опонента.
Оглядачі в Румунії здебільшого розцінили цей результат як вираз обурення виборців тим, як країною урядували протягом останніх десятиліть. “Це голосування проти років поганого управління, проти корупції та відсутності прозорості, проти рішень, ухвалених за зачиненими дверима, це розплата за погану політику щодо пандемії COVID, за президента Клауса Йоганніса, який десь відсиджувався, та розплата за погане реагування на війну в Україні”, – сказав в ефірі телеканалу Digi24 політичний консультант і журналіст Валеріу Цуркан.
Кандидат від ультраправих
Сам Джордж Сіміон невдовзі після оголошення перших екзит-полів у неділю ввечері зробив заяву: він опублікував, вочевидь, попередньо записане з невідомої локації відеозвернення. У ньому він говорив про “перемогу румунського народу”. Ще перед тим, як стали відомі результати, Сіміон сказав, що “ми наближаємося до надзвичайного результату, набагато вищого, ніж той, який подають системні телеканали”.
Незадовго до цього він роздавав численні короткі інтерв’ю іноземним медіа, зокрема і DW, де намагався створити враження досить поміркованого критика ЄС, якому не йдеться про вихід його країни з Євросоюзу. Три стовпи стратегії безпеки Румунії – це членство в ЄС та НАТО, а також стратегічне партнерство зі США. “Ми хочемо зміцнити ЄС, і ми хочемо створити процвітання, а не бідність, як це робить нинішня Європейська комісія”, – сказав Сіміон. Майбутня модель уряду Румунії буде подібною до моделі прем’єр-міністерки Італії Джорджії Мелоні, обіцяє Сіміон.
Від футбольного хулігана до глави держави?
Біографія Сіміона та політична кар’єра показують, що його заяви, як і його передбачуваність, слід сприймати обережно. 38-річний політичний діяч розпочав свою кар’єру майже два десятиліття тому як футбольний хуліган, а невдовзі після цього як ультранаціоналіст, що закликав до об’єднання всіх румунів у “Великій Румунії”. Це включає Республіку Молдова та частини сучасної України, зокрема північ Буковини. Через ці вимоги йому заборонено в’їзд до Республіки Молдова з 2014 року та до України з 2020 року.
Також Сіміон може мати зв’язки з російською спецслужбою ФСБ – про це заявляв, серед інших, колишній міністр оборони Молдови Анатол Шалару, який, у свою чергу, посилався на молдовські та українські джерела в розвідці. Сіміон, за цими даними, щонайменше один раз у 2011 році зустрічався з агентом ФСБ у Чернівцях в Україні. Чітких доказів зв’язків Сімона з ФСБ немає. Однак один з провідних представників російської євразійської фашистської ідеології Олександр Дугін неодноразово висловлював свою підтримку Сіміону, а також і загалом румунським правим екстремістам.
Політик-хамелеон
У 2019 році Сіміон заснував свою партію “Альянс за об’єднання румунів” (AUR), абревіатура якої румунською мовою означає “золото”. Відтоді він здебільшого потрапляв у заголовки газет через надзвичайно агресивні, часом насильницькі, виступи на публіці та навіть у парламенті, де, наприклад, у лютому 2022 року він поколотив тодішнього міністра енергетики. Він любить знімати такі виступи наживо для розміщення на Facebook, та й взагалі часто послуговується у своїх відео мовою у стилі румунських вуличних банд.
Сіміон зробив зі свого весілля у серпні 2022 року націоналістичний спектакль з масовими народними зборами, як це робив лідер фашистської “Залізної гвардії” Корнеліу Зеля Кодряну у 1925 році. Сіміон здебільшого уникає запитань про своє ставлення до “Залізної гвардії”, Кодряну та диктатури Антонеску, але каже, що у Кодряну та Антонеску “були й хороші сторони”.
Останніми місяцями Сіміон намагався відійти від іміджу жорстокого хуліганського політика та релятивізував попередні заяви про те, що Румунії не місце в ЄС та НАТО. Він позиціонує себе як прихильник і союзник президента США Дональда Трампа та як той, хто відстоює суверенітет. Якщо в інтерв’ю його називають правим екстремістом, Сіміон перериває розмову.
Далекосяжні зміни
Він оголосив, що у разі обрання замінить керівників спецслужб та конституційних суддів і буде прагнути створити нову парламентську більшість. Калін Джорджеску, переможець анульованого першого туру президентських виборів у листопаді 2024 року, міг би тоді стати прем’єр-міністром. Джорджеску на цих виборах не дозволили балотуватися. Наразі йому висунуто звинувачення у прославлянні воєнних злочинців, таких як Антонеску, та антисемітів, таких як Кодряну.
Сіміон не зміг би так легко втілити свої плани в життя у разі перемоги, принаймні, якби проти нього постала широка та рішуча парламентська більшість. Однак, незрозуміло, чи це станеться у традиційно фрагментованому парламенті Румунії, де панують незлічені інтереси, а депутати часто змінюють партійну приналежність.
Все ж, є ознаки того, що перед другим туром виборів проти Сіміона постає широка коаліція. Наприклад, лідер Демократичного союзу угорців Румунії (ДСУР) Гунор Келемен та кілька інших відомих політиків з правлячої коаліції соціал-демократів, лібералів та ДСУР заявили, що вони закликають до обрання мера Бухареста Нікушора Дана. Але навіть з усіма голосами урядового табору, Дан все одно не отримав би більшості. Не варто сподіватися на раптове пробудження виборців, пише публіцист і журналіст-розслідувач Каталін Толонтан на порталі Hotnews.ro: “Відчуття несправедливості, що накопичувалося десятиліттями, так просто не зникне”.
The post Вибори в Румунії: чим загрожує історичний успіх Сіміона appeared first on Українська газета Час.