Щоранку, о 9-ій, Львів завмирає. Це всього лише хвилина тиші, але за нею – тисячі життів, відданих за нашу свободу. Зупиняється громадський транспорт, легковики вмикають аварійки, люди встають зі своїх сидінь в автобусах і трамваях, пішоходи зупиняються… Місто на мить затихає, віддаючи шану тим, хто більше не почує ранкової суєти, не пройде цими вулицями, не відчує львівського дощу чи аромату кави. Але завдяки їм ми можемо це робити.