Успішний захист садових насаджень від шкідників і хвороб потребує знань, досвіду та правильного підходу. Микола Ілащук, молодий садівник із Буковини, ділиться перевіреними методами боротьби зі шкідниками та хворобами рослин, поєднуючи біологічні та хімічні засоби захисту.
Комплексний підхід до захисту рослин
Захист саду вимагає системного підходу та розуміння циклів розвитку шкідників. Микола Ілащук застосовує науковий підхід до обробки рослин.
«Я розробив чітку систему захисту саду на основі багаторічного досвіду. Головне правило – своєчасність обробки та правильний вибір препаратів. Не варто чекати масового ураження рослин, діяти треба превентивно», – наголошує Микола Ілащук.
Боротьба з яблуневою плодожеркою
Яблунева плодожерка – один із найнебезпечніших шкідників у садах. Микола використовує комбінований підхід для її контролю.
«Для боротьби з яблуневою плодожеркою ми встановлюємо спеціальні феромонні пастки й відслідковуємо, коли починається літ самих комах. Лише тоді обробляємо препаратами, використовуючи всю лінійку засобів від однієї провідної компанії. Це дозволяє точно визначити час обробки та мінімізувати кількість хімічних речовин», – розповідає садівник.
Ефективна боротьба з медяницею
Медяниця створює подвійну проблему: пошкоджує рослини та виділяє медяну росу, яка привертає інших шкідників і сприяє розвитку грибкових захворювань.
«Як ми боремося з медяницею? Контролюємо німфу – личинку шкідника. При обстеженні саду, якщо бачимо скупчення німф і виділення медяної роси, тоді працюємо калійним милом. Змиваємо медяну росу та підсушуємо німф. Особливо ефективний цей метод, якщо наступного дня прогнозується висока температура – німфи просто висушуються й гинуть», – ділиться досвідом Микола Ілащук.
Подолання кров’яної попелиці
Кров’яна попелиця становить серйозну загрозу для садових насаджень, особливо для яблунь.
«Проти кров’яної попелиці найефективнішим виявився 2%-й розчин калійного мила. За 42 години після обробки воно просто змиває захисне опушення, яким вкриваються гілки, і шкідник стає вразливим. Важливо обробляти всі уражені ділянки, включаючи тріщини в корі, де часто ховається попелиця», – рекомендує фермер.
Переваги біопрепаратів у садівництві
Микола Ілащук активно використовує біологічні препарати захисту рослин і відзначає їхню високу ефективність.
«Навчаючись в університеті, я писав наукову роботу про ефективність біопрепаратів. У ній я довів наступне: при застосуванні біопрепаратів може здаватися, що вражених листків на рослині стає більше. Але в кінцевому підсумку врожайність, стан плодів та рослин значно покращуються. І звісно, якісні характеристики плодів, вирощених практично без хімії, залишаються на високому рівні», – наголошує садівник.
Економічна вигода біологічного захисту
Використання біопрепаратів має не лише екологічні, але й економічні переваги.
«Навіть за вартістю препаратів – якщо рахувати на один гектар, то обробіток біозасобами коштуватиме дешевше, аніж хімічними. До того ж, після обробки дерев біопрепаратами в саду значно збільшується кількість корисних комах: сонечок, золотоочок, щипавок, афелінусів. Вони також ефективно працюють проти шкідників, створюючи природний захисний бар’єр», – зауважує співрозмовник.
Правильний вибір біопрепаратів
Микола Ілащук рекомендує диференційований підхід до вибору біологічних засобів захисту.
«Ми провели порівняння, щоб зрозуміти, які препарати краще використовувати для боротьби з різними хворобами рослин. Якщо потрібно захистити рослини перед або після дощу, користуємося препаратом Фітоцид, який містить Bacillus subtilis. Якщо рослини вже заражені, застосовуємо Екостер Триходерму з кількома штамами Trichoderma. Вважаю, що біотехнології сьогодні розвиваються досить стрімко, й з часом біопрепарати використовуватимуть інтегровано точно», – ділиться досвідом садівник.
Врахування погодних умов при обробці
Погодні умови суттєво впливають на ефективність захисних заходів.
«Плануючи обробку саду, обов’язково зважайте на погоду. Якщо прогнозують дощ, додавайте до робочого розчину прилипач у максимальній дозі – це надійно захистить препарат від змивання опадами. У сонячну погоду також використовуємо прилипач, який захищає активні компоненти від руйнування ультрафіолетовим випромінюванням», – радить Микола Ілащук.
Інтегрований підхід до захисту рослин
Садівник підкреслює важливість комбінованого використання різних методів захисту.
«У нас є чітка схема, як комбінувати препарати та відстежувати результати. Є моменти, коли необхідно використовувати певні засоби, і немає можливості застосовувати інші. Наприклад, перед збором урожаю, під час цвітіння або при боротьбі з конкретними шкідниками, як от медяниця чи кров’яна попелиця, з якими інші засоби не справляються», – підсумовує Микола Ілащук.
Дотримуючись цих рекомендацій та постійно вдосконалюючи методи захисту рослин, можна суттєво зменшити втрати врожаю та покращити якість садової продукції.
Читайте також: Як 20-річний буковинський садівник вирощує фрукти за органічними технологіями
Шкідники і хвороби плодових дерев: перевірені методи боротьби від буковинського садівника
Ефективний захист садових насаджень від шкідників і хвороб потребує знань, досвіду та правильного підходу. Микола Ілащук, молодий садівник із Буковини, ділиться перевіреними методами боротьби зі шкідниками та хворобами рослин, поєднуючи біологічні та хімічні засоби захисту.
Системність і превентивні заходи – основа успішного захисту рослин. Микола Ілащук розробив науково обґрунтовану методику, яка дозволяє ефективно захищати сад.
“Я розробив чітку систему захисту саду на основі багаторічного досвіду. Головне правило – своєчасність обробки та правильний вибір препаратів. Не варто чекати масового ураження рослин, діяти треба превентивно”, – наголошує буковинський садівник.
В статті ми поговоримо про такі поширені проблеми в садівництві як яблунева плодожерка, медяниця та кров’яна попелиця, а також про методи профілактики та лікування садових насаджень за допомогою біопрепаратів та інтегрованих підходів.
Яблунева плодожерка методи боротьби
Яблунева плодожерка – один із найнебезпечніших шкідників у садах. Микола використовує комбінований підхід для її контролю.
«Для боротьби з яблуневою плодожеркою ми встановлюємо спеціальні феромонні пастки й відслідковуємо, коли починається літ самих комах. Лише тоді обробляємо препаратами, використовуючи всю лінійку засобів від однієї провідної компанії. Це дозволяє точно визначити час обробки та мінімізувати кількість хімічних речовин», – розповідає садівник.
Яблунева плодожерка (Cydia pomonella) – це метелик із розмахом крил 15-20 мм становить серйозну загрозу для яблуневих садів. Гусінь плодожерки проникає всередину плоду, прогризаючи ходи до насіннєвої камери, що призводить до передчасного опадання яблук та їх непридатності до зберігання. Одна самиця відкладає до 120 яєць, тому без вчасної обробки шкідник може знищити до 90% врожаю. Особливо небезпечна плодожерка в теплі весняні місяці, коли її розвиток прискорюється.
Боротьба з медяницею
Медяниця створює подвійну проблему: пошкоджує рослини та виділяє медяну росу, яка привертає інших шкідників і сприяє розвитку грибкових захворювань.
«Як ми боремося з медяницею? Контролюємо німфу – личинку шкідника. При обстеженні саду, якщо бачимо скупчення німф і виділення медяної роси, тоді працюємо калійним милом. Змиваємо медяну росу та підсушуємо німф. Особливо ефективний цей метод, якщо наступного дня прогнозується висока температура – німфи просто висушуються й гинуть», – ділиться досвідом Микола Ілащук.
Медяниця (Psylla) – цей дрібний комахоподібний шкідник, також відомий як листоблішка, висмоктує сік із молодих пагонів і листя, що призводить до їх деформації та відмирання. Медяниця виділяє липку солодку рідину — медяну росу, яка вкриває листя та плоди, створюючи ідеальне середовище для розвитку сажистого гриба. Цей шкідник особливо небезпечний для грушевих дерев, де може спричинити зниження врожайності до 50-60%. Найбільш активна медяниця навесні, коли починають розпускатися бруньки.
Кров’яна попелиця – як боротися
Кров’яна попелиця становить серйозну загрозу для садових насаджень, особливо для яблунь.
«Проти кров’яної попелиці найефективнішим виявився 2%-й розчин калійного мила. За 42 години після обробки воно просто змиває захисне опушення, яким вкриваються гілки, і шкідник стає вразливим. Важливо обробляти всі уражені ділянки, включаючи тріщини в корі, де часто ховається попелиця», – рекомендує фермер.
Кров’яна попелиця (Eriosoma lanigerum) – отримала свою назву через червонуватий колір, який з’являється при роздавлюванні комах. Цей шкідник атакує кору дерев, висмоктуючи сік із тканин, що призводить до утворення наростів та раневих поверхонь. Характерною ознакою ураження є білі ватоподібні скупчення на гілках та стовбурі. Найбільше від кров’яної попелиці страждають яблуні, особливо молоді дерева, які можуть загинути протягом 2-3 років після сильного ураження. Шкідник особливо активний у період від кінця травня до вересня.
Біопрепарати для захисту рослин від хвороб
Микола Ілащук активно використовує біологічні препарати захисту рослин і відзначає їхню високу ефективність.
«Навчаючись в університеті, я писав наукову роботу про ефективність біопрепаратів. У ній я довів наступне: при застосуванні біопрепаратів може здаватися, що вражених листків на рослині стає більше. Але в кінцевому підсумку врожайність, стан плодів та рослин значно покращуються. І звісно, якісні характеристики плодів, вирощених практично без хімії, залишаються на високому рівні», – наголошує садівник.
Використання біопрепаратів має не лише екологічні, але й економічні переваги.
«Навіть за вартістю препаратів – якщо рахувати на один гектар, то обробіток біозасобами коштуватиме дешевше, аніж хімічними. До того ж, після обробки дерев біопрепаратами в саду значно збільшується кількість корисних комах: сонечок, золотоочок, щипавок, афелінусів. Вони також ефективно працюють проти шкідників, створюючи природний захисний бар’єр», – зауважує співрозмовник.
Правильний вибір біопрепаратів
Микола Ілащук рекомендує диференційований підхід до вибору біологічних засобів захисту плодових дерев від шкідників.
«Ми провели порівняння, щоб зрозуміти, які препарати краще використовувати для боротьби з різними хворобами рослин. Якщо потрібно захистити рослини перед або після дощу, користуємося препаратом Фітоцид, який містить Bacillus subtilis. Якщо рослини вже заражені, застосовуємо Екостер Триходерму з кількома штамами Trichoderma. Вважаю, що біотехнології сьогодні розвиваються досить стрімко, й з часом біопрепарати використовуватимуть інтегровано точно», – ділиться досвідом садівник.
Як правильно обробляти дерева від шкідників
Погодні умови суттєво впливають на ефективність захисних заходів.
«Плануючи обробку саду, обов’язково зважайте на погоду. Якщо прогнозують дощ, додавайте до робочого розчину прилипач у максимальній дозі – це надійно захистить препарат від змивання опадами. У сонячну погоду також використовуємо прилипач, який захищає активні компоненти від руйнування ультрафіолетовим випромінюванням», – радить Микола Ілащук.
Садівник підкреслює важливість комбінованого використання різних методів захисту.
«У нас є чітка схема, як комбінувати препарати та відстежувати результати. Є моменти, коли необхідно використовувати певні засоби, і немає можливості застосовувати інші. Наприклад, перед збором урожаю, під час цвітіння або при боротьбі з конкретними шкідниками, як от медяниця чи кров’яна попелиця, з якими інші засоби не справляються», – підсумовує Микола Ілащук.
Дотримуючись цих рекомендацій та постійно вдосконалюючи методи захисту рослин, можна суттєво зменшити втрати врожаю та покращити якість садової продукції.
Ефективні рецепти від науковця-садівника
Ось рецепти від Миколи Ілащука для боротьби зі шкідниками у вашому саду:
Розчин калійного мила проти кров’яної попелиці: 2%-й розчин калійного мила (20 грамів на 1 літр води) для ефективної боротьби з кров’яною попелицею. Обробляйте уражені ділянки повністю, включаючи тріщини в корі.
Препарат проти медяниці: калійне мило (розчин 10-15 г/л) для обробки рослин, уражених медяницею. Найкраще застосовувати перед спекотним днем для максимального ефекту — німфи шкідника висихають під впливом сонця.
Комбінація для профілактики грибкових захворювань: Фітоцид (препарат на основі Bacillus subtilis) для захисту рослин до і після дощу, що запобігає розвитку грибкових захворювань.
Біопрепарат проти існуючих інфекцій: Екостер Триходерма (містить штами Trichoderma) для боротьби з уже наявними захворюваннями рослин.
Джерело: 0372.ua